Бути інтровертом – не погано. Пам`ятайте про це. Близько 25% людей у світі – інтроверти. Серед них такі відомі особистості, як Фредерік Шопен, Ісаак Ньютон, Альберт Айнштайн, Артур Шопенгауер, Стівен Спілберг та інші. Тож не варто лякатися і вважати надмірну сором`язливість та замкнутість дитини вадою.

Повільно та поступово. Це одне із головних правил спілкування з дитиною-інтровертом, і стосується воно зокрема знайомства з новими людьми чи перебування у нових місцях. Якщо ви збираєтесь у гості та вперше берете туди з собою дитину, поговоріть з малюком про те, хто буде присутнім, як відбуватиметься дійство, дізнайтесь почуття дитини та розгляньте можливі ситуації поведінки малюка,  які допоможуть йому адаптуватися. Найкраще приїдьте на захід заздалегідь, щоб дитина могла звикнути до нових умов. Або ж дозвольте малюкові деякий час просто поспостерігати за дійством з місця, де йому комфортно. Це дозволить дитині звикнути і легше налагодити контакт з іншими дітьми чи дорослими.

Дайте дитині зрозуміти, що коли вона схоче відпочити від спілкування – вона може це зробити. Дітей-інтровертів спілкування з іншими може втомлювати. Коли дитина старша, вона розуміє, коли виснажується і може на деякий час усамітнитися та відпочити. Малюки ж не завжди можуть усвідомити втому, тому будьте уважними та слідкуйте, щоб давати дитині час для відпочинку і спокою.

Хваліть дитину за її соціальну активність. Повірте, для юних інтровертів знайомство та спілкування з новими людьми – сміливий вчинок.

Радійте, якщо дитина отримує задоволення від комунікації з людьми чи різноманітних публічних подій. І, звісно, наголошуйте малюкові,  що помітили його захоплення новою справою чи людьми. Так дитина зможе виокремити свої позитивні почуття.

Підтримуйте захоплення дитини. Можливо малюк охочіше колекціонуватиме марки чи гратиме в шахи, ніж бігатиме на футбольному майданчику. Але такі хобі приносять дитині радість і додають впевненості.

Поговоріть про дитину з учителем. Часто діти-інтроверти на уроках віддають перевагу слуханню та спостереженню за вчителем, аніж активній участі у занятті. Вчитель повинен це розуміти. Також вчитель може допомогти налагодити дитині контакт з однокласниками.

Навчіть дитину захищатися та висловлювати свою думку. Дайте малюку зрозуміти, що він завжди може відмовити настирливим одноліткам та відстояти свою точку зору. Поясніть, як чітко формулювати власну думку, як важливо вчасно відповісти «Ні», і наскільки важливим при цьому є голос, тон, інтонація. 

Слухайте свою дитину. І маленьким, і дорослим інтровертам важливо, щоб їх почули. Ви повинні слухати свою дитину, спостерігати за нею та розуміти, коли потрібно поставили влучне запитання та дізнатися думку маляти. Не бійтеся зайвий раз запитати. Адже діти часто соромляться розповісти про складну ситуацію, про яку так потребують поговорити. Це допоможе  дитині розвинути комунікативні здібності й відстоювати своє право на увагу у дорослому віці.

Не називайте малюка «сором`язливим». Слово «сором`язливість» викликає у людей негативне відчуття. Тому, якщо дитину часто називають сором`язливою, вона може подумати, що люди відчувають дискомфорт при спілкуванні з нею, хоч це і не так. Допоможіть дитині зрозуміти, як проявляється сором`язливість і чим вона різниться від інтроверсії.

Небагато друзів – теж добре. Діти інтроверти цінують своїх друзів, хоча їхнє коло не надто широке. Але в оточенні цих друзів вони почувають себе безпечно і впевнено. А це найважливіше.

Не ображайтесь на бажання дитини побути наодинці. Пам`ятайте, що спілкування її втомлює. Тож коли малеча вирішила усамітнитись з книгою чи просто подумати про щось, не варто вважати, що дитина не хоче проводити час з родиною. Ймовірно вона лише відновлює сили.

Діти-інтроверти дуже добрі, чуйні, зосередженні та вірні. Цінуйте та любіть їхню особистість.